Дистанційне навчання 10 клас

 

Трудове навчання 10-А клас (24.02.2022)

Розмірні ознаки типових фігур дітей

Для проектування дитячого одягу виділено шість вікових груп дітей з урахуванням особливостей їх статури:

1.     Немовлята до 9 місяців

2.     Ясельна з 9 місяців до 3 років

3.     Дошкільна: 3 р. – 5р. 11 міс.

4.     Молодша шкільна: дівчата – 6 р. – 11 р. 11 міс., хлопці – 6 р. – 12р. 11 міс.

5.     Старша шкільна: дівчата – 12 р. – 14 р. 5 міс., хлопці - 13 р. – 15 р. 5 міс.

6.     Підліткова: дівчата – 14 р. 6 міс. – 17 р. 11 міс., хлопці – 15 р. 6 міс. – 17р. 11 міс.

Протягом підростання дитини з нею відбуваються вікові зміни, основними з яких є пропорційні і зростові зміни тіла. Особливо велика різниця між віковими групами дітей спостерігається у пропорціях тіла дитини.

При розробці розмірної типології фігур дітей (крім дітей ясельної групи) в якості ведучих розмірних ознак прийняті: зріст, обхват грудей, обхват талії

 

Величини розмірних ознак типових фігур дітей ясельної групи

Назва розмірної ознаки            Величини розмірних ознак типової фігури, см

Зріст                                                    62, 68, 74, 80, 86, 92

Обхват грудей                                    40, 44, 48, 52, 56

 

Типові фігури для вікових груп дітей

Групи                                     Для дівчат              Для хлопчиків

Ясельна…………………    86 – 52

Дошкільна………………   110 – 56

Молодша шкільна………..134 – 64                  134 – 68

Старша шкільна…………. 158 – 80                  158 – 76

Підлітки

 І гр………                            164 – 88                 176 – 92

 ІІ гр..………………………164 – 96                 176 – 100

ЯКУ ТКАНИНУ СЛІД ВИБРАТИ ПРИ

ПОШИТТІ СПІДНИЦІ ДЛЯ ЛІТА?

Спідниця – незамінний предмет гардероба кожної дівчини. І, незважаючи на поширеність джинсових і трикотажних штанів, спідниці все одно залишаються також затребуваними. Щорічно дизайнерами розробляються нові фасони суконь і спідниць для виготовлення яких використовується широкий асортимент текстильних матеріалів.

Перш ніж приступити до вибору тканини для спідниці, слід визначитися з фасоном і вимогами до виробу. Це допоможе уникнути казусів і деформації спідниці після прання.

Що потрібно знати перед вибором тканини:

·       фасон спідниці;

·       сезон;

·       забарвлення виробу.

 

Існує широкий асортимент різних фасонів для жіночої спідниці. Якщо виникло бажання зшити вузьку спідницю довжини міні або міді, рекомендовано звернути увагу на еластичні трикотажні тканини. Матеріали чудово тягнуться, дозволять без проблем пересуватися, не відчувати скутості рухів. Не рекомендовано вибирати легкі, хвилясті тканини - тонкий і невагомий матеріал не дозволить спідниці зберігати форму.

Для спідниці «сонце» рекомендовано вибирати шовк або атлас. Ці матеріали, незважаючи на зовнішню тонкість, є цілком щільними і не схильні до деформації. Тканини легко піддаються драпіровці, створюють м'які складки, які необхідні для цього фасону. Відповідно, для спідниці-сонце не можна застосовувати оксамит, жакард і т.д.

Сезонне призначення спідниці - також важливий аспект. Щільні і грубі матеріали, теплий трикотаж і оксамит чудово підходять для спідниць на зиму і весняно-осінній період. Спідниці на літо повинні бути легкими і літаючими, з тонких і дихаючих матеріалів.

Забарвлення також має особливе значення. Для предметів гардероба яскравих тонів, слід вибирати шовк і сатин. Якщо планується пошиття класичної спідниці офісного стилю, рекомендовано вибирати костюмну тканину, атлас або будь-який вид трикотажу.

Правила вибору тканини для спідниці на літній сезон

Основною умовою спідниці для літа є її легкість і зручність. Як правило, в спекотну погоду тіло відчуває комфорт в легких матеріалах натурального походження. Натуральні тканини відмінно пропускають повітря, дозволяють шкірі дихати, добре поглинають вологу і швидко сохнуть. Тому слід уникати синтетичних тканин, не дивлячись на широкий асортимент і візуально приємний зовнішній вигляд.

Найкращі тканини для пошиття літньої спідниці:

·       батист;

·       шифон;

·       шовк;

·       віскоза.

Батист - тканина, що виготовляється з бавовняних волокон. Батист має легку структуру, завдяки чому добре пропускає повітря, дозволяє шкірі повноцінно дихати. Тому в одязі з батисту не буває спекотно, навіть при високій температурі. Батист приємний на дотик, не викликає алергічних реакцій та подразнення чутливої ​​шкіри. Незважаючи на легкість, матеріал добре зберігає початкову форму, досить зносостійкий і міцний. При обробці викрійок, краї батисту не обсипаються, що робить тканину зручною в роботі.

Шифон - матеріал, який виготовляється з волокон шовку або з домішкою синтетичних ниток. Напівпрозорий матеріал широко використовується при пошитті літніх топів, блуз, суконь і спідниць. Особливість шифону в його легкості - матеріал має високий рівень повітропроникності, не дозволяє шкірі «злучитися» навіть в спекотний день. Єдиний мінус шифону - крихкість. Через невагомість і тонкощі, матеріал вимагає особливої ​​акуратності при викрійці і пошитті виробів.

Шовк - один з найдорожчих і благородних матеріалів. Має гладку, блискучу поверхню. Шовк можна застосовувати при пошитті спідниць різного фасону, на особливо вдало виглядає на спідницях фасону «сонце». Матеріал пропускає повітря, не викликає алергічних реакцій через натуральне походження. До мінусів шовку можна віднести високу вартість матеріалу і складності в догляді.

Віскоза - штучний матеріал, що отримується шляхом обробки деревної целюлози. Матеріал не є синтетичним і має масу позитивних властивостей. Тканина віскоза практично не мнеться, що особливо важливо для офісних співробітниць. Віскоза приємна на дотик, не викликає роздратування шкіри. Підходить для літньої, спекотної погоди тим, що не залишає вологих плям на поверхні тканини.

Незважаючи на широке розмаїття матеріалів, перш ніж придбати матеріал на пошив спідниці, рекомендовано ознайомитись з тканиною наживо і визначити найбільш підходящий по фігурі і вимогам варіант.

Послідовність пошиття спідниці

Пошиття спідниці складається з поетапного виконання ручних і машинних робіт, ВТО та здійснюється в такій послідовності:

1. Підготовка деталей крою до обробки: позначення на деталях спідниці лінії середини та перенесення лінії обведення викрійки на другий бік тканини.

2 Підготовка виробу до першого примірювання: зметування деталей крою у виріб.

3. Проведення першого примірювання: одягання спідниці та уточнення положення вертикальних ліній на фігурі, облягання спідниці, довжини виробу.

4. Внесення змін після першого примірювання.

5. Обробка виробу після першого примірювання:

1) зшивання виточок;

2) обробка швів;

3) обробка застібки;

4) обробка та пришивання пояса.

6. Проведення другого примірювання: одягання спідниці та уточнення довжини виробу.

7. Обробка нижнього зрізу спідниці.

8. Оздоблення та остаточна обробка виробу.

9. Перевірка якості виробу.

Підготовка тканини до розкрою

Розкроювання — один з найважливіших процесів виготовлення одягу. Він поділяється на два етапи: підготовка до розкрою і власне розкроювання.

До підготовчих робіт належать підготовка тканини та викрійки до розкрою.

Ви вже знаєте, що тканини, виготовлені з натуральних волокон, мають здатність зменшуватись за розміром після прання (зсідатися,

збігатися). Ця властивість залежить від волокнистого складу та способу обробки волокна, ниток і самої тканини в процесі ткання.

Складно передбачити, як поведе себе тканина під час експлуатації виробу, тому перед розкроєм її декатирують.

Найпростіший спосіб декатирування складається з таких операцій:

1) зволоження тканини;

2) сушіння, під час якого тканина збігається;

3) легке прасування.

При такому способі декатирування щільні тканини зволожують і залишають у вільному стані або складають «книжкою», а легкі тканини зволожують і загортають у простирадло на кілька годин. Потім тканину розстеляють на столі, покритому сукном, і прасують добре нагрітою праскою в напрямку нитки основи з виворітного боку. Під час такої обробки тканина трохи зсідається.

Декатирувати необхідно льняні, шовкові, вовняні, віскозні та штапельні* полотна. Під час прасування потрібно уважно роздивитися поверхню тканини, щоб не було дефектів: плям, розривів, недоліків фарбування. При виявленні дефектів їх позначають на виворітному боці крейдою або прошивають по колу кольоровими нитками.

Перед розкроєм необхідно визначити лицьовий та виворітний боки тканини, урахувати нитку основи та нитку піткання, ширину та довжину тканини. Ви вже знаєте, як це робити.

Пригадайте ознаки, за якими визначають напрямок ниток основи та піткання в тканині, за таблицею.

 

Визначення напрямку ниток основи та піткання

Ознаки нитки основи	Ознаки нитки піткання
• Нитка завжди проходить уздовж пруга • Тканина вздовж нитки основи менше розтягується • При різкому розтягуванні чутно дзвінкий сплеск	• Нитка направлена впоперек пруга • Тканина розтягується краще • При різкому розтягуванні чутно глухий сплеск

 

При підготовці тканини до розкрою необхідно також ураховувати характер малюнка (якщо він є). На багатьох тканинах малюнок (узор)

 

розташовується в певному напрямку. Малюнок може бути односпря-мованим — направленим в один бік, або різноспрямованим — направленим у різні боки (мал. 6.1).

Якщо малюнок односпрямований, то при розкрої всі деталі паперової викрійки слід обов’язково розміщувати в одному напрямку з урахуванням малюнка, щоб він не був перевернутим (мал. 6.2).

Для тканин у смужку та картатих тканин під час розкрою необхідно слідкувати, щоб смуги розміщувались симетрично щодо центра деталей (мал. 6.3), обов’язково збігалися за кольором та шириною в бокових швах і в середині кожної деталі (мал. 6.4).

Деталі викрійки можуть бути розміщені не тільки вздовж тканини, а й упоперек та в косому напрямку. Це залежить від фасону спідниці, але смуги мають сходитись під однаковим кутом (мал. 6.5).

У виробах з оксамиту*, плюшу*, велюру*, вельвету* всі деталі викроюють в одному напрямку, краще, якщо ворс буде спрямований угору. Завдяки цьому колір тканини виглядає більш глибоким та насиченим.

Тканина не завжди має рівні краї, тому за необхідності зрізи рівняють. Для цього тканину складають лицем до лиця навпіл так, щоб згин співпадав з напрямком нитки основи, а також співпадали пруги.

Можна скористатись великим прямокутним трикутником, який одним катетом прикласти до згину або до пруга, а уздовж другого провести рівну лінію, яку продовжити по всій ширині тканини, а потім відрізати нерівний край.

 

Завдання. Опрацювати матеріал