четвер, 24 лютого 2022 р.

Дистанційне навчання 10 клас

 

Трудове навчання 10-А клас  (25.02.2022)

Вимоги до дитячого одягу залежно від віку дитини

Далеко не всіх батьків турбує питання про те, який купити одяг для дитини, щоб він був нешкідливий для здоров’я. В першу чергу одяг для дітей підбирається по зовнішньому вигляду, розміру, кольору та інших характеристиках. Крім цього важлива увага приділяється вартості такої покупки. Тобто якість дитячого одягу дуже рідко оцінюється як основний критерій вибору. При цьому сертифікат якості на дитячий одяг батьки вимагають лише в одиничних випадках.

Гігієнічні властивості дитячого одягу в дійсності повинні бути на першому місці. У зв’язку з цим увесь одяг, що продається на території України, проходить обов’язкову сертифікацію, яка дозволяє оцінити не тільки надійність окремих елементів та відповідність їх розміру, але й безпечність виробів для здоров’я дитини.

Відповідно до гігієнічної класифікації дитячий одяг класифікується відносно вікових груп (для немовлят, для дітей до 3 років, 4 - 7 років, 8 - 12 років, 13 - 15 років.

Під час аналізу дитячого одягу експерти також оцінюють запах тканини, проникність повітря, гігроскопічність, санітарно-хімічні характеристики у повітрі та воді. Також перевіряють, чи електризується одяг при дотику до різних предметів.

Під гігроскопічністю слід розуміти здатність тканини поглинати молекули води з повітря та утримувати їх при відповідних умовах. Висока гігроскопічність позитивно характеризує внутрішній одяг для дітей. Особливо важливе значення гігроскопічність має для дитячої білизни, яка повинна максимально швидко поглинати вологу з поверхні шкіри. Що стосується верхнього одягу, особливо зимового, його тканина не повинна пропускати і втягувати вологу. Одяг з такої тканини не буде намокати в негоду, зберігаючи свої теплоізоляційні показники. Важливими також є такі характеристики дитячого одягу, як гідрофобність та гідрофільність.

Під гідрофобністю потрібно розуміти протидію тканини намоканню. Це властивість, що протилежна гідрофільності (здатності втягувати вологу). Гідрофільність важлива для внутрішнього одягу малюків, а гідрофобність - для верхнього одягу.

Залежно від того, наскільки здатна тканина пропускати крізь себе повітря, вона може використовуватися для пошиття відповідного дитячого одягу.

Здатність тканини накопичувати на своїй поверхні електричний заряд (електризуватись) залежить від того, з яких волокон вона складається. Більшість синтетичних тканини, що мають гідрофобні властивості, характеризуються високим степенем електризації. Тому досить часто тканини виготовляють із змішаних волокон, що значно зменшує здатність накопичувати електричний заряд.

Оцінка тканини за токсико-гігієнічними характеристиками проводиться за так званим індексом токсичності, який означає степінь міграції хімічних сполук. При цьому слід зазначити, що не існує тканин, які взагалі не виділяють ніяких речовин. Наприклад, виготовлені з бавовни на сто відсотків тканини виділяють мізерну кількість пестицидів, які містяться в самих волокнах і барвниках, якими фарбуються тканини.

Гігієнічні вимоги до білизни для дітей

Дитяча білизна - одяг, який безпосередньо контактує з тілом. Сюди слід віднести майки і труси, нічні та денні сорочки, піжами, колготки і шкарпетки. Під час контакту зі шкірою малюків білизна повинна втягувати з поверхні шкіри продукти обміну речовин, що виділяються шкірою (вологу, жир, гази). Здебільшого для пошиття застосовуються тоненькі м'які тканини, що характеризуються високою повітропроникністю, гідрофільністю та гігроскопічністю. Такі характеристики притаманні бавовняним і лляним тканинам, вовні та шовку. При цьому найоптимальнішим варіантом вважається саме бавовняно-паперові тканини, що чудово пропускають повітря, добре зберігають тепло і зберігають властивості навіть після багатьох циклів виварювання і прання.

Крій білизни повинен відрізнятись особливою зручністю. а сама білизна має бути вільною. Піжами та нічні сорочки не повинні містити тугих манжет і комірців, їх довжина має відповідати зросту дитини. Слід звернути увагу, що достатньої довжини піжама або нічна сорочка рівномірно зігріває все тіло і захищає від переохолодження

Види застібок у швейних виробах.

Застібка - вид з’єднання країв і розрізів, прикріплення окремих деталей до виробу.

У швейних виробах застосовують кілька видів застібок, їх різновиди залежать від виду виробу (поясний чи плечовий) та способу обробки. У плечових виробах вони бувають: одно- і двобортні, відкриті й закриті; настрочні, вшивні, пришивні; розміщені посередині переду, посередині спинки, у боковому шві, у плечовому шві, у рукаві, виконані з однією або двома обшивками, тасьмою-блискавкою тощо.                                                          

Одяг може застібатися на: гачки, кнопки, тасьму-блискавку, ґудзики,  петлі (обшивні, обметані, із виточного шнура або прямої смужки тканини), застібку-липучку.

Завдання. Опрацювати матеріал.

Дистанційне навчання 10 клас

 

Трудове навчання 10-А клас (24.02.2022)

Розмірні ознаки типових фігур дітей

Для проектування дитячого одягу виділено шість вікових груп дітей з урахуванням особливостей їх статури:

1.     Немовлята до 9 місяців

2.     Ясельна з 9 місяців до 3 років

3.     Дошкільна: 3 р. – 5р. 11 міс.

4.     Молодша шкільна: дівчата – 6 р. – 11 р. 11 міс., хлопці – 6 р. – 12р. 11 міс.

5.     Старша шкільна: дівчата – 12 р. – 14 р. 5 міс., хлопці - 13 р. – 15 р. 5 міс.

6.     Підліткова: дівчата – 14 р. 6 міс. – 17 р. 11 міс., хлопці – 15 р. 6 міс. – 17р. 11 міс.

Протягом підростання дитини з нею відбуваються вікові зміни, основними з яких є пропорційні і зростові зміни тіла. Особливо велика різниця між віковими групами дітей спостерігається у пропорціях тіла дитини.

При розробці розмірної типології фігур дітей (крім дітей ясельної групи) в якості ведучих розмірних ознак прийняті: зріст, обхват грудей, обхват талії

 

Величини розмірних ознак типових фігур дітей ясельної групи

Назва розмірної ознаки            Величини розмірних ознак типової фігури, см

Зріст                                                    62, 68, 74, 80, 86, 92

Обхват грудей                                    40, 44, 48, 52, 56

 

Типові фігури для вікових груп дітей

Групи                                     Для дівчат              Для хлопчиків

Ясельна…………………    86 – 52

Дошкільна………………   110 – 56

Молодша шкільна………..134 – 64                  134 – 68

Старша шкільна…………. 158 – 80                  158 – 76

Підлітки

 І гр………                            164 – 88                 176 – 92

 ІІ гр..………………………164 – 96                 176 – 100

ЯКУ ТКАНИНУ СЛІД ВИБРАТИ ПРИ

ПОШИТТІ СПІДНИЦІ ДЛЯ ЛІТА?

Спідниця – незамінний предмет гардероба кожної дівчини. І, незважаючи на поширеність джинсових і трикотажних штанів, спідниці все одно залишаються також затребуваними. Щорічно дизайнерами розробляються нові фасони суконь і спідниць для виготовлення яких використовується широкий асортимент текстильних матеріалів.

Перш ніж приступити до вибору тканини для спідниці, слід визначитися з фасоном і вимогами до виробу. Це допоможе уникнути казусів і деформації спідниці після прання.

Що потрібно знати перед вибором тканини:

·       фасон спідниці;

·       сезон;

·       забарвлення виробу.

 

Існує широкий асортимент різних фасонів для жіночої спідниці. Якщо виникло бажання зшити вузьку спідницю довжини міні або міді, рекомендовано звернути увагу на еластичні трикотажні тканини. Матеріали чудово тягнуться, дозволять без проблем пересуватися, не відчувати скутості рухів. Не рекомендовано вибирати легкі, хвилясті тканини - тонкий і невагомий матеріал не дозволить спідниці зберігати форму.

Для спідниці «сонце» рекомендовано вибирати шовк або атлас. Ці матеріали, незважаючи на зовнішню тонкість, є цілком щільними і не схильні до деформації. Тканини легко піддаються драпіровці, створюють м'які складки, які необхідні для цього фасону. Відповідно, для спідниці-сонце не можна застосовувати оксамит, жакард і т.д.

Сезонне призначення спідниці - також важливий аспект. Щільні і грубі матеріали, теплий трикотаж і оксамит чудово підходять для спідниць на зиму і весняно-осінній період. Спідниці на літо повинні бути легкими і літаючими, з тонких і дихаючих матеріалів.

Забарвлення також має особливе значення. Для предметів гардероба яскравих тонів, слід вибирати шовк і сатин. Якщо планується пошиття класичної спідниці офісного стилю, рекомендовано вибирати костюмну тканину, атлас або будь-який вид трикотажу.

Правила вибору тканини для спідниці на літній сезон

Основною умовою спідниці для літа є її легкість і зручність. Як правило, в спекотну погоду тіло відчуває комфорт в легких матеріалах натурального походження. Натуральні тканини відмінно пропускають повітря, дозволяють шкірі дихати, добре поглинають вологу і швидко сохнуть. Тому слід уникати синтетичних тканин, не дивлячись на широкий асортимент і візуально приємний зовнішній вигляд.

Найкращі тканини для пошиття літньої спідниці:

·       батист;

·       шифон;

·       шовк;

·       віскоза.

Батист - тканина, що виготовляється з бавовняних волокон. Батист має легку структуру, завдяки чому добре пропускає повітря, дозволяє шкірі повноцінно дихати. Тому в одязі з батисту не буває спекотно, навіть при високій температурі. Батист приємний на дотик, не викликає алергічних реакцій та подразнення чутливої ​​шкіри. Незважаючи на легкість, матеріал добре зберігає початкову форму, досить зносостійкий і міцний. При обробці викрійок, краї батисту не обсипаються, що робить тканину зручною в роботі.

Шифон - матеріал, який виготовляється з волокон шовку або з домішкою синтетичних ниток. Напівпрозорий матеріал широко використовується при пошитті літніх топів, блуз, суконь і спідниць. Особливість шифону в його легкості - матеріал має високий рівень повітропроникності, не дозволяє шкірі «злучитися» навіть в спекотний день. Єдиний мінус шифону - крихкість. Через невагомість і тонкощі, матеріал вимагає особливої ​​акуратності при викрійці і пошитті виробів.

Шовк - один з найдорожчих і благородних матеріалів. Має гладку, блискучу поверхню. Шовк можна застосовувати при пошитті спідниць різного фасону, на особливо вдало виглядає на спідницях фасону «сонце». Матеріал пропускає повітря, не викликає алергічних реакцій через натуральне походження. До мінусів шовку можна віднести високу вартість матеріалу і складності в догляді.

Віскоза - штучний матеріал, що отримується шляхом обробки деревної целюлози. Матеріал не є синтетичним і має масу позитивних властивостей. Тканина віскоза практично не мнеться, що особливо важливо для офісних співробітниць. Віскоза приємна на дотик, не викликає роздратування шкіри. Підходить для літньої, спекотної погоди тим, що не залишає вологих плям на поверхні тканини.

Незважаючи на широке розмаїття матеріалів, перш ніж придбати матеріал на пошив спідниці, рекомендовано ознайомитись з тканиною наживо і визначити найбільш підходящий по фігурі і вимогам варіант.

Послідовність пошиття спідниці

Пошиття спідниці складається з поетапного виконання ручних і машинних робіт, ВТО та здійснюється в такій послідовності:

1. Підготовка деталей крою до обробки: позначення на деталях спідниці лінії середини та перенесення лінії обведення викрійки на другий бік тканини.

2 Підготовка виробу до першого примірювання: зметування деталей крою у виріб.

3. Проведення першого примірювання: одягання спідниці та уточнення положення вертикальних ліній на фігурі, облягання спідниці, довжини виробу.

4. Внесення змін після першого примірювання.

5. Обробка виробу після першого примірювання:

1) зшивання виточок;

2) обробка швів;

3) обробка застібки;

4) обробка та пришивання пояса.

6. Проведення другого примірювання: одягання спідниці та уточнення довжини виробу.

7. Обробка нижнього зрізу спідниці.

8. Оздоблення та остаточна обробка виробу.

9. Перевірка якості виробу.

Підготовка тканини до розкрою

Розкроювання — один з найважливіших процесів виготовлення одягу. Він поділяється на два етапи: підготовка до розкрою і власне розкроювання.

До підготовчих робіт належать підготовка тканини та викрійки до розкрою.

Ви вже знаєте, що тканини, виготовлені з натуральних волокон, мають здатність зменшуватись за розміром після прання (зсідатися,

збігатися). Ця властивість залежить від волокнистого складу та способу обробки волокна, ниток і самої тканини в процесі ткання.

Складно передбачити, як поведе себе тканина під час експлуатації виробу, тому перед розкроєм її декатирують.

Найпростіший спосіб декатирування складається з таких операцій:

1) зволоження тканини;

2) сушіння, під час якого тканина збігається;

3) легке прасування.

При такому способі декатирування щільні тканини зволожують і залишають у вільному стані або складають «книжкою», а легкі тканини зволожують і загортають у простирадло на кілька годин. Потім тканину розстеляють на столі, покритому сукном, і прасують добре нагрітою праскою в напрямку нитки основи з виворітного боку. Під час такої обробки тканина трохи зсідається.

Декатирувати необхідно льняні, шовкові, вовняні, віскозні та штапельні* полотна. Під час прасування потрібно уважно роздивитися поверхню тканини, щоб не було дефектів: плям, розривів, недоліків фарбування. При виявленні дефектів їх позначають на виворітному боці крейдою або прошивають по колу кольоровими нитками.

Перед розкроєм необхідно визначити лицьовий та виворітний боки тканини, урахувати нитку основи та нитку піткання, ширину та довжину тканини. Ви вже знаєте, як це робити.

Пригадайте ознаки, за якими визначають напрямок ниток основи та піткання в тканині, за таблицею.

 

Визначення напрямку ниток основи та піткання

Ознаки нитки основи

Ознаки нитки піткання

• Нитка завжди проходить уздовж пруга

• Тканина вздовж нитки основи менше розтягується

• При різкому розтягуванні чутно дзвінкий сплеск

• Нитка направлена впоперек пруга

• Тканина розтягується краще

• При різкому розтягуванні чутно глухий сплеск

 

При підготовці тканини до розкрою необхідно також ураховувати характер малюнка (якщо він є). На багатьох тканинах малюнок (узор)


 

розташовується в певному напрямку. Малюнок може бути односпря-мованим — направленим в один бік, або різноспрямованим — направленим у різні боки (мал. 6.1).

Якщо малюнок односпрямований, то при розкрої всі деталі паперової викрійки слід обов’язково розміщувати в одному напрямку з урахуванням малюнка, щоб він не був перевернутим (мал. 6.2).

Для тканин у смужку та картатих тканин під час розкрою необхідно слідкувати, щоб смуги розміщувались симетрично щодо центра деталей (мал. 6.3), обов’язково збігалися за кольором та шириною в бокових швах і в середині кожної деталі (мал. 6.4).

Описание: https://narodna-osvita.com.ua/uploads/hodz8trud_files/hodz8trud-75.jpg


Описание: https://narodna-osvita.com.ua/uploads/hodz8trud_files/hodz8trud-76.jpg

Деталі викрійки можуть бути розміщені не тільки вздовж тканини, а й упоперек та в косому напрямку. Це залежить від фасону спідниці, але смуги мають сходитись під однаковим кутом (мал. 6.5).

У виробах з оксамиту*, плюшу*, велюру*, вельвету* всі деталі викроюють в одному напрямку, краще, якщо ворс буде спрямований угору. Завдяки цьому колір тканини виглядає більш глибоким та насиченим.

Тканина не завжди має рівні краї, тому за необхідності зрізи рівняють. Для цього тканину складають лицем до лиця навпіл так, щоб згин співпадав з напрямком нитки основи, а також співпадали пруги.

Можна скористатись великим прямокутним трикутником, який одним катетом прикласти до згину або до пруга, а уздовж другого провести рівну лінію, яку продовжити по всій ширині тканини, а потім відрізати нерівний край.

 

Завдання. Опрацювати матеріал

 

 

середа, 23 лютого 2022 р.

Дистанційне навчання 9 клас

 

Трудове навчання 9-А клас (24-25.02.2022) 

Обробка нижнього зрізу виробу 

Підгин низу - це обробка нижнього зрізу виробу. Існує декілька способів його виконання. Яким із них скористатися залежить від типу одягу, вибраного матеріалу, викрійки і бажаного зовнішнього вигляду моделі.

 

Після розмічування довжини припуск на підгин низу відвертають на виворітний бік, приметують, припрасовують і зрізають паралельно згину на бажану ширину.

Основне правило: 4 см - припуск на підгин для прямого низу, 2 см - для округленого.

Припуск на підгин низу пришивають вручну або на швацькій машині. Розрізняють такі види підгину: з відкритим зрізом, тобто тканину відвертають на виворітний бік тільки один раз, і з подвійним підгином зрізу. Підгин буває помітним і непомітним із лицьового боку виробу. При всіх «відкритих» способах підгину спочатку обробляють зріз припуску.

 

Обробка низу виробу швом упідгин із відкритим зрізом

 


 


Обметати зріз, потім відвернути на виворітний бік, приметати, припрасувати і пришити з лицьового боку.

Обробка низу виробу з тканин середньої щільності

Обробка низу виробу швом упідгин із закритим зрізом

 

 


 


Спочатку відверніть припуск на виворітний бік, припрасуйте один раз, потім підверніть до потрібної ширини, приколіть, припрасуйте і настрочіть у край.

Обробка низу виробу з тонких матеріалів, а також джинсових тканин

Обробка низу виробу «Підгин «зигзагом»

 

 



Для цього припуск на підгин низу запрасуйте на виворітний бік, згин вистрочіть щільною зигзагоподібною строчкою, потім зріжте припуск впритул до шва. Якщо нижній край виробу не прямий, а повинен лягати м'якими хвилями, то при вистрочуванні відтягуйте край і прихоплюйте перлонову нитку (наприклад, волосінь)

 

Обробка низу виробу потайними стібками

 


 


Застосовується у випадках, коли з лицьового боку стібки мають бути непомітні. Зріз підвернутого припуску відверніть на лицьовий бік на ширину бл. 1 см і приметайте, як показано на малюнку. Щоб на лицьовому боці не було видно жодного стібка, захоплюйте голкою по 1-2 нитки тканини. Стібки на припуску можуть бути довшими. Нитку туго не натягуйте

 

 

Обробка низу виробу з костюмних тканин

Обробка низу виробу клейовою павутинкою

 


 


Це найпростіший і швидкий спосіб обробки нижніх зрізів. Зріз припуску обметайте, відверніть на виворітний бік, приметайте і припрасуйте. Видаліть наметувальні нитки. Клейову стрічку заумфікс покладіть під припуск. Стрічка не має бути ширшою за припуск, інакше вона приклеїться до праски. Припрасуйте.

 

Обробка низу виробу з костюмних тканин.

Важливо: перш ніж приступити до припрасування стрічки, ознайомтеся з інструкцією із застосування прокладки і виконайте пробне припрасування на клапті тканини

 

 

Обробка низу виробу швом упідгин двома строчками

 



1.                Застрочити підігнутий нижній зріз.

2.                Підрізати припуск близько біля строчки по низу, залишаючи 1-2 мм.

3.                Підігнути та застрочити зріз низу другою строчкою на відстані 1 мм від першої строчки.

4.                Припрасувати низ

 

 

 

 

 

Обробка низу виробу розширених до низу з тонких матеріалів

Обробка низу виробу «фальшивий підгин»

 



Якщо тканини на підгин низу виробу не вистачає або модель шиється із тканини з пайєтками, то застосовують «фальшивий» підгин із підходящої за кольором підкладкової або оздоблювальної тканини. Для цього відріжте смугу тканини шириною бл. 6 см і пришийте її уздовж наміченої лінії підгину виробу лицьовим боком до лицьового боку. Припуски шва розпрасуйте. Потім «фальшивий» підгин відверніть на виворітний бік, краї припрасуйте. Зріз припуску підверніть і пришийте вручну або настрочіть.

 

Обробка низу виробу обкантовувальним швом

 



1.                Обігнути відкритий нижній зріз виробу косою бейкою і сколоти кравецькими булавками.

2.                Прокласти строчку на відстані 1-2 мм від підігнутого краю косої бейки.

3.                Припрасувати низ виробу

Обробка низу виробу розширеного донизу

 

 Завдання. Опрацювати матеріал. Обробити нижній зріз виробу одним із запропонованих способів.