«Іди,
злість, іди!»
Гравці
лягають на килим по колу. Між ними подушки. Закривши очі, вони починають бити
ногами по підлозі, а руками по подушках з голосним лементом: «Іди, злість,
іди!» Вправа продовжується 3 хвилини, потім учасники по команді дорослого
лягають у позу «зірки», широко розсунувши ноги і руки, і спокійно лежать,
слухаючи музику 3 хвилини.
Застереження: стежите,
щоб, вдаряючи руками по подушці, діти не били по руках сусіда.
Гра
«Покажи почуття»
Інструкція. Вам
відомо, що рух м'язів обличчя, що виражають внутрішній стан,
називаються мімікою. Міміка — важливий елемент спілкування.
Зараз
кожен одержить завдання зобразити мімікою дві емоції:
—
гнів, чекання;
— презирство,
прагнення йти на контакт;
—
страждання, байдужість;
—
страх, іронія;
—
подив, святкування;
—
радість, обурення;
—
спокій, стримане роздратування...
1.
Першу з зазначених емоцій ви демонструєте усім для відгадування.
Чи
легко зрозуміти один одного без слів?
2.
Розділимося на пари і побудемо дзеркалом, зображуючи другу задану емоцію.
Обговоримо наші труднощі.
Гра
«Приміряння ролей»
Кожний
примірить три ролі — агресивну, невпевнену й упевнену в собі людину.
Зразок. Уявіть
собі, що ваш знайомий забув повернути вам вашу річ (книгу, викрійку тощо).
Агресія: «Ти,
нарешті, принесеш мій журнал? Скільки разів можна нагадувати: я хочу його
одержати завтра!»
Невпевненість: «Вибач,
якщо моя викрійка тобі не потрібна, то чи не могла б ти її повернути?»
Упевненість: «Ми
домовилися, що ти повернеш мені модель вчасно. Буду вдячний, якщо саме завтра
ти принесеш мені її».
Ігри,
що імітують події розповідей, загадок, байок, віршів, допомагають зняти психоемоційне
напруження, розвинути в дітей здібності розуміти, усвідомлювати свої і чужі
емоції, правильно їхній виражати і повноцінно переживати, усе це стимулює
емоційний стан дітей, приводить до поліпшення самопочуття і настрою.
