Звіт  про виконану роботу

вчителя трудового навчання

Дистанційна освіта

8-А клас

(25.05-29.05.2020)

Тема. Ізонить.   Виконання основних елементів техніки

«Ізонить - не менше захоплююча і цікава техніка рукоділля. Можна зустріти й інші назви: нитяна графіка, зображення ниткою, вишивка на картоні, нитковий дизайн, ізографіка. Головне - це ажурний візерунок на чітких геометричних лініях.

Коли дивишся на готові роботи, в яких нитки хитромудро переплітаються, то можна подумати, що це дуже складно повторити. Але коли освоїти ази вишивки на щільному папері або картоні, тоді будь-яка складна схема під силу.

Коли ви освоїте техніку ізониті, зможете створювати такі красиві картини, як в цьому відео, своїми руками:

https://www.youtube.com/watch?v=16fqbrJyFRc&feature=emb_logo

Основні мотиви ізониті

Перший мотив - заповнення кута.

Для початку візьміть аркуш картону і накресліть прямий кут. Довжина сторін 8-10 см. Через кожен сантиметр поставте крапку і зробіть отвір шилом. Новачкам рекомендовано відразу проставити цифри, за якими буде рухатися голка.

Отже, перший виток! Голка заходить в картон з виворітного боку (там залишається вузлик) на цифру 1, переміщується по лицьовій стороні в цифру 2.

Потім з виворітного боку переходите в цифру 3. По лицьовій стороні йдете в отвір під номером 4.

Переміщується знизу на 5 і робите виток в отвір 6.

Далі видно відрізок 7-8.

І за таким же принципом ви повинні заповнити всі відрізки на графічному малюнку.
Коли принцип заповнення зрозумілий, вам не потрібно буде малювати цифри, почнете працювати по пам'яті. Кути можуть бути різної довжини і будь-якого градуса, але принцип їх заповнення однаковий, а ось результат різний. Для закріплення засвоєння подивіться цей відео урок:

1.     https://www.youtube.com/watch?list=PLOp80VniTnOvo97E-rL73tjfqSK1yxwtn&v=jFwIY1XdiyY&feature=emb_logo

2.     https://www.youtube.com/watch?list=PLOp80VniTnOvo97E-rL73tjfqSK1yxwtn&v=TCrK_f7GY3k&feature=emb_logo

Другий мотив - заповнення кола.

Тут теж є свої нюанси, про які повинні знати новачки.

Потрібно накреслити коло і поставити крапки на рівних відрізках. Чим більше точок, тим щільніше вийде візерунок. Далі все залежить від відстані, на яких будуть лягати витки ниток. На прикладах з фото видно варіанти!

Чим довше відрізок нитки, тим ближче заповнення до центру кола. Якщо виток лягає коротше, будуть переплетення ниток біля краю лінії.

При роботі з колами вам потрібно теж на перших етапах прописувати цифрами хід нитки.

Закріпити знання можна переглянувши відео: https://www.youtube.com/watch?v=lQQ7BrUMjaA&feature=emb_logo

Овал і крапля заповнюються за принципом мотиву коло або кут. Ви на практиці все зрозумієте.

Ще один принцип техніки ізонить, коли вся робота виконується з однієї точки. Наприклад, графічний малюнок - серце. Два варіанти його заповнення.

Рух йде по черзі.

Тут витки лягають з відступом на крок.

Ці варіанти заповнення можуть бути використані для будь-якого малюнка. Коли ви подужаєте основні мотиви, тоді будете комбінувати і поєднувати їх на свій розсуд.

Корисна інформація

Новачкам будуть цікаві деякі поради і тонкощі техніки ізонить. Зупинимося на них докладніше.

- Для основи краще використовувати щільний папір або гладкий картон, рідше зустрічаються роботи на оксамитовому картоні.

- Для нанесення малюнка потрібен простий олівець, краще твердий і добре заточений, щоб лінія мотивів була тонкою.

- Ще знадобиться лінійка для малювання ліній і кутів, циркуль для формування кіл різного діаметру.

- Шило краще використовувати коротке, але гостре. Ним необхідно проколювати картон з лицьового боку, щоб робота виглядала акуратніше.

 - Голку радять брати з великим вушком, щоб легко проходила нитка.

- Нитки можна використати будь-які, але найкращі для цієї техніки вважаються муліне і ірис. На оксамитовому папері чудово виглядають роботи

виконані саме ниткою з вовни.

- Проколювати отвори слід на підкладці, щоб не пошкодити покриття столу. Рекомендовано використовувати шматок картону з коробки від упаковки або товстий пінопласт.

- Для закріплення нитки з виворітного боку можна використовувати вузький скотч або клей ПВА.

- Щоб нитка під час роботи не заплутувалася, відрізайте не надто довгий відрізок.
- На початкових етапах важливо стежити за щільністю вишивки. Якщо ви сильно потягнете виток, то можете порвати картон. А слабкий натяг нитки -   буде провисати і неохайно виглядати на готовій роботі.

- Щоб приховати вади виворітного боку, роботу треба приклеїти на картон або розмістити в рамочці без скла.

      Схеми і шаблони

Для початківців-рукодільниць можуть стати в нагоді готові схеми і шаблони з цифрами. Можна роздрукувати картинки з Інтернету і вишивати по цифрам.                        сердечка:

https://www.youtube.com/watch?list=PLrbuNO2ZbuGotEbeK6j2D2QuwCzpUJiey&v=X1cz1-nV49Y&feature=emb_logo

квіти:

 

https://www.youtube.com/watch?v=DkjWFDkiwcE&feature=emb_logo

https://www.youtube.com/watch?v=NQFKGOIpoMk&feature=emb_logo

Отже безліч цікавих мотивів можна виконати за допомогою ізониті, важливо щоб була зацікавленість.

Дистанційна освіта

7-А,7-Б клас

(25.05-29.05.2020)

Продовжуємо з вами виготовляти м’які іграшки своїми руками і на черзі у нас виготовлення чудового мішки-«Мімімішки», який прикрасить ваш дім та  підніме ваш настрій.

Які матеріали та інструменти необхідні

для виготовлення іграшки?

Матеріали: фліс для ведмедика, тонка бавовняна тканина для светрика, фетр для аплікації - мордочки, наповнювач, папір для викрійки. Інструменти - ножиці, голки, нитки, швейна машина, крейда для малювання на тканині.

Виготовлення викрійки та розкрій виробу

Ведмедик складається з таких деталей: голова, тулуб, вушка, ніжки та передні лапки. Їх можна намалювати на папері у відповідності до необхідних вам розмірів. 

Переносимо викрійку на тканину.

Деталі, які необхідно вирізати.

Розкладаємо паперові викрійки на тканині (зі зворотнього боку), обводимо (голова,тулуб, светрик - по 2 деталі, нижні та верхні лапки та вушка - по 4 деталі), вирізаємо, залишаючи припуски на шви - по 0,5 см. З лицьового боку на парних деталях відзначаємо, де елементи будуть поєднуватись між собою (на голові - де будуть пришиті вушка, де буде з'єднання з тулубом, на тулубі - де будуть приєднуватись лапки).

Акуратно вирізаємо всі деталі.

Светрик теж вирізається з припусками  - для вільного облягання черевця ведмедика.

Деталі вирізані.

Оформлення мордочки

Найкраще для оформлення мордочки підходить фетр. Але можна використати і іншу тканину контрастних кольорів. Носик, очі, брови вирізаємо і пришиваємо на мордочку ПЕРЕД тим, як з'єднувати дві деталі голови.

Починаємо шити ведмедика

Роботу можна виконувати вручну, але краще - на машинці.

Якщо ви не можете виконати аплікацію, можна використати ґудзики (не рекомендується, якщо іграшка призначена для дітей до трьох років!) або готові елементи декору.

Виготовлення вушок та передніх лапок

Ці чотири деталі ми виготовляємо окремо. Вушка з'єднуємо, вивертаємо, а потім з лицьового боку прошиваємо ще раз на відстані 2-2,5 см від краю. Набиваємо невеликою кількістю холофайберу порожні частинки вушок, залишаючи пласкою серединку. 

Деталі передніх лапок зшиваємо лицьовою стороною всередину, залишаючи отвір для набивання з того боку лапки, яка буде прилягати до тулуба ведмедика. Вивертаємо, набиваємо деталі, потайним швом зашиваємо отвори.

З'єднання тулуба, нижніх лапок та вушок

Це - найскладніший етап.

До тулубу прикладаємо деталі светрика - з лицьового боку лицьовою стороною!

З'єднуємо попарно деталі голови з деталями тулубу - зшиваємо в місці, де у ведмедика "шийка" - лицьовою стороною деталей до лицьових.

Тепер треба скласти дві деталі голови+тулуб+светрик лицьовими сторонами всередину, не забувши про вушка! Для цього знадобляться мітки, які ми нанесли для позначення місць кожної деталі. 

Задні лапки треба зістрочити попарно лицьовою стороною всередину, залишивши з боків (які дивляться один на одний) невеличкий отвір для набивання (набивати будемо ПІСЛЯ з'єднання з тулубом і вивертання!)

Лапки вивернути, вкласти всередину між деталей тулуба+светрик+голови, які ми склали теж лицьовою стороною всередину. З'єднуємо, перевіряємо правильність та прокладаємо шви на машинці. На ГОЛОВІ залишаємо отвір для вивертання та набивання - приблизно 6-7 см.

Після вивертання набиваємо тіло+светрик+голову, потайним швом закриваємо отвір. 

Останній штрих - лапки

Нижні лапки набиваємо наповнювачем, зашиваємо отвори потайними швами.

Передні лапки пришиваємо до тулуба.

Результат  реалізації Всеукраїнського проєкту «Мішечок»

Після  багатьох десятиліть домінування поліетилену, коли короткочасне застосування вважалося нормою, свідомі споживачі підтримують сучасні тенденції і роблять вибір на користь виробів для багаторазового використання. Група учнів нашого закладу освіти незважаючи на те, що знаходяться вдома на картині,   долучились до Всеукраїнського проєкту «Мішечок», який організовує Громадська організація «Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World». Під час проекту було виготовлено 37 мішечків, які стануть для сімей учнів  екологічною альтернативою пластиковому пакуванню.

Звіт  про виконану роботу

вчителя трудового навчання

Індивідуальний план

роботи під час карантину вчителя трудового навчання

Дистанційна освіта

Трудове навчання

8-А клас

(18.05 – 22.05.2020)

Тема. Виготовлення підставки під гаряче у техніці «печворк».

Продовжуємо працювати і виготовляти вироби у  цікавій техніці «печворк».

 Виготовляємо маленький виріб – підставка під чашку або каструлю, для виготовлення якої буде використано шиття з трикутників! Цей чарівний аксесуар допоможе вашій кухні стати більш затишною і красивою!

Пригадаємо про підготовку матеріалів до роботи

Перед тим, як починати виготовлення виробів у техніці «печворк», треба підготувати матеріали. Обрану нову тканину треба обов'язково випрати і пропрасувати. Цей режим необхідний для того, щоб тканина зробила усадку. Інакше усадка буде відбуватися вже в процесі використання вироби. Після прання виріб може деформувати.

Важливо: не можна використовувати разом нову та стару тканину без попереднього прання нової.

Для виготовлення підставки під гаряче вам знадобиться:

·        невеликі відрізи тканини чотирьох кольорів (в «печворку» прийнято використовувати натуральну бавовну з дрібним орнаментом),

·        джинсова тканина, нитки, швейна машинка і кравецькі шпильки.

Покроковий майстер-клас.

1.     З бавовняної тканини виріжте прямокутники, в яких одна сторона трохи більше іншої. Наприклад, це буде прямокутник розміром 4 на 6 см. Покладіть ці деталі на стіл, розгорнувши лицьовою стороною вгору.

2.     Праву сторону пригніть до верхнього краю прямокутника. Таким чином, сформується  подвійний трикутник з тканини. Зліва від цього трикутника залишиться трохи зайвої тканини, яка знадобиться для складання виробу.

3.     Тепер правий верхній кут отриманої фігури необхідно відігнути  вліво так, як зазначено на фото.

4.     Нижню частину деталі підгинаємо вгору.

5.     Виходить ось така деталь з гострим «носиком». Саме з таких деталей  і буде складатися наше виріб. Важливе правило для їх формування – не забувати прасувати деталі після кожного складання  тканини.

6.     За таким же принципом формуємо всі інші трикутники – деталі з тканин всіх приготованих забарвлень.

7.     Потім за допомогою круглого шаблону необхідно розкроїти два кола з джинсової тканини. Це буде основа підставки, тому деталь повинна бути немаленькою – наприклад, 10 см.

8.     Складаємо два джинсових кола, лицьовою стороною всередину, зшиваємо  їх по контуру. Вивертаємо деталь на лицьову сторону і зашиваємо отвір, через який вивертали її. Отримуємо  круглу джинсову основу для виробу.

9.     Тепер нам знадобляться усі приготовані трикутники.

10.                      Кравецькими шпильками необхідно прикріпити до краю основи трикутники одного кольору. Робити це потрібно так, щоб усі трикутники як би заходили один на інший. Приблизно так, як ви зазвичай розкладаєте сир на тарілці перед приходом гостей.

11.                      Потім прошити (на швейній машині або вручну використовуючи ШОВ «РУЧНА СТРОЧКА» – найміцніший із ручних стібків. Голку вколоти у тканину, вивести через 5 мм. Відступаючи приблизно 3 мм, знову вколоти голку і проколоти на довжину двох стібків. Проколювати тканину точно в місцях виходу голки. Потім знову вколоти голку на довжину двох стібків. Шити в цьому ритмі справа наліво)  все коло трикутників. Строчка повинна лягати по середині цих деталей.

12.                     Ближче до центру розташовуємо  другий ряд трикутників – на цей раз, іншого кольору. Ці трикутники прикриють необроблені краї першого  ряду.  Новий  ряд, потім наступний ряд трикутників, всі прошиваємо.

13.                      Завершальний, центральний ряд потрібно розташовувати якомога акуратніше. Його теж слід пристрочите до основи.

14.                      З решти джинсової тканини необхідно  розкроїти невелике коло, обробляємо його край і пришиваємо до центру роботи.

Мила підставка під гаряче готова!

 

Дистанційна освіта

Трудове навчання

7-А, 7-Б клас

(18.05 – 22.05.2020)

Тема. Виготовлення м’яких іграшок своїми руками.

 Напевно, неможливо знайти людину, яка була б байдужою до м'якій іграшці, зробленою своїми руками з натуральної тканини. Для дітей така іграшка, зроблена руками з любов'ю, буде найціннішою річчю і кращим другом, а для дорослих вона може стати унікальним сувеніром або подарунком, який запам'ятається надовго.

ТКАНИНИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ШИТТЯ М'ЯКИХ ІГРАШОК

·                     трикотаж  - легко тягнеться.

·                     штучне хутро з ворсом різної довжини   - підходить для створення подушок у формі звіряток.

·                     шовк   - досить примхливий матеріал, але він незамінний в пошитті та оздобленні суконь для ляльок.

·                     бавовна   - відрізняється різноманіттям кольорів.

·                     вовна   - щільна, ворсиста матерія.

·                     оксамит і велюр   - наявність невеликого ворсу дозволяє зшити м'які іграшки – звірятка, імітуючи їх шерсть.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ М'ЯКОЇ ІГРАШКИ

1.                 Підберіть матеріали і підготуйте їх до роботи. Тканина необхідно випрати, випрасувати, відпарити зім'яті місця.

2.                 Розкроїте всі необхідні деталі.

3.                 Навертає тканину за наміченим контуру.

4.                 Прошийте всі частини деталей по намітки.

5.                 Наповніть середину іграшки, використовуйте вату, синтепон, поролон.

6.                 Зберіть усі частини м’якої іграшки і прошийте їх разом.

7.                 Завершальні процеси в оформленні загального вигляду іграшки.

На цьому занятті я розповім про те, як виготовити просту м'яку іграшку зі звичайної тканини своїми руками, процес створення якої не вимагає величезних зусиль і не займе багато часу. Залучення до цієї роботи допоможе вам з великим задоволенням і користю провести час, в результаті чого ви отримаєте прекрасну м'яку іграшку - черепаху.

Отже, для виготовлення такої іграшки нам необхідно приготувати:

·                     невеликі відрізи тканини з бавовни або бязі відповідного забарвлення (наприклад, зелена - для голови і лап, коричнева - для панцира);

·                     викрійки з паперу;

·                     будь-який наповнювач (поролон, синтепон або звичайна вата);

·                     намистини або невеликі гудзики для очей;

·                     швейна голка, нитки, шпильки і ножиці.

Також прихопіть відповідно творчий настрій, який допоможе вам у створенні цієї оригінальної іграшки.

Порядок виконання роботи:

·                     Для початку потрібно зробити викрійки деталей майбутньої м'якої іграшки на кальці або звичайному папері:

·                     дві деталі голови черепахи,

·                     дві деталі хвоста,

·                     дві деталі панцира діаметром близько тридцяти сантиметрів (нижня деталь панцира повинна бути трошки менше верхньої),

·                     вісім деталей лап (по дві на кожну з чотирьох).

·                     Переносимо всі деталі викрійки на підготовлену тканину: для цього приколюємо за допомогою шпильок викрійки деталей до матеріалу, обводимо і вирізаємо.

·                     Щоб панцир черепахи вийшов трохи опуклим, на верхній деталі панцира, вирізаної з тканини, робимо чотири виточки, як показано на фото.

·                     Потім зшиваємо деталі лап і голови черепахи, які не дуже туго набиваємо наповнювачем, а також зшиваємо деталі хвоста (хвіст набивати синтепоном не потрібно).

·                     Далі зшиваємо деталі панцира (верхню і нижню), залишивши отвори для набивання і пришивання голови, лап і хвоста м'якої іграшки.

·                     Вручну, використовуючи потайний шов, вшивають всі деталі в певних місцях по колу панцира так, щоб порожнини голови і лап з'єдналися з порожниною панцира черепахи.

·                     Після повної набивання панцира необхідно вшити хвіст черепахи і зашити отвір, використовуючи потайний шов.

·                     Заключним етапом нашого майстер-класу є пришивання чорних намистин або гудзиків (очей) в певних місцях голови черепахи.

Робота закінчена, і чудова м'яка іграшка, зроблена своїми руками, готова! Для її виготовлення ми використовували матеріали, які можна знайти в кожному будинку.

Така черепаха може служити не тільки улюбленою іграшкою: її можна використовувати в якості подушечки, в обнімку з якою  із задоволенням і швидко буде засипати.

За допомогою вищеописаного процесу можна зробити і інші прості м'які іграшки з тканини, які ми з вами розглянемо на наступних заняттях.