Дистанційна освіта

Трудове навчання

Клас 8-А

(21.04 – 24.04.2020)

Ми продовжуємо вивчати тему, яку розпочали  на минулому тижні «Технологія виготовлення спідниці з клинів».

До функціональних та експлуатаційних вимог будь-якого швейного виробу належить можливість та зручність його одягання та знімання. Спідниці мають не тільки відповідати цим вимогам, а ще й добре сидіти на фігурі. Для того щоб спідниці були зручними в експлуатації та мали привабливий вигляд, використовують різні конструктивні елементи (прибавку, запах тощо) та засоби (еластична тасьма, різні види застібок). У спідницях використовують такі види застібок: на ґудзиках (мал..а), крючках, кнопках (мал..б), застібках «блискавка» (мал..в).

Крім експлуатаційного й функціонального призначення ґудзики та тасьми «блискавка» використовують також з метою оздоблення виробів (мал. ). Вибір виду застібки залежить від моделі, тканини, з якої виготовляється спідниця, індивідуальних вподобань та модних тенденцій.

Найпопулярнішою застібкою сьогодні залишається тасьма «блискавка». Для поясних виробів найчастіше використовують саме цю застібку завдяки її естетичному вигляду, простоті у використанні, легкості в обробці, а також міцному з’єднанню деталей (мал.).

Тасьма «блискавка» складається з двох текстильних стрічок, на яких закріплені зубці у вигляді крученого пластикового дроту або закріплені окремі металеві чи пластикові зубці. У верхній частині «блискавки» є окремі обмежувачі на кожній стрічці, а в нижній частині — один спільний. Зубці «блискавки» з’єднуються між собою за допомогою бігунка (мал.).

Існують різні види «блискавок». Усі вони виконують однакову функцію, але мають конструктивні відмінності. Залежно від форми зубців та зовнішнього вигляду застібки «блискавка» бувають тракторні (мал..а), спіральні (мал..б) та потайні (мал..в).

Зубці застібок виготовляють з пластмаси (мал..а) або металу (мал..б).

 «Блискавки» можуть бути різного розміру: від 10 см до кількох метрів. Для поясних виробів найпопулярніші застібки завдовжки 15-20 см.

Послідовність обробки застібки «блискавка»

Вшивають застібку в спідницю у верхню частину лівого бічного шва, середнього шва заднього або переднього полотнищ (мал.).

Колір «блискавки» добирають відповідно до кольору основної тканини виробу. У потайних застібках орієнтуються на колір бігунка. Колір ниток для вшивання застібки має співпадати з кольором тканини.

Обробка застібки тасьмою «блискавка» з розташуванням зубців застібки на однаковій відстані від згинів припуску

Для виконання строчки застібку необхідно спочатку розстібнути та дострочити з лівого боку до середини, потім опустити голку в тканину та закрити застібку.

Дострочити до кінця, опустити голку в тканину та прокласти поперечну строчку. Знову опустити голку в тканину, повернути роботу та виконати вертикальну строчку по правому боку до середини. Розкрити застібку, залишаючи голку в тканині та дострочити до кінця.

Завдання.

1.     Запишіть послідовність обробки застібки.

2.     Обробити застібку спідниці використовуючи застібку «блискавка».

Обробка верхнього зрізу спідниці поясом

Для того щоб у новій спідниці почуватися комфортно й гарно виглядати, при пошитті важливо приділити увагу виготовленню пояса. Ця деталь, незважаючи на свої невеликі розміри, має велике значення. Для спідниць це не тільки логічне завершення виробу, а й ефектна деталь, що підкреслює фігуру.

Існують різні способи обробки верхнього зрізу. До основних належать обробка верхнього зрізу спідниці пришивним поясом (мал.а), обшивкою, викроєною за формою верхнього краю (мал.б), еластичною тасьмою (мал.в).

Обробка верхнього зрізу спідниці пришивним поясом

Ширина пришивного пояса може бути різною. Це залежить від обраної моделі та властивостей тканини, з якої виготовляють виріб. Пояс може бути суцільнокроєним або складатися з двох частин (тобто зі швом по лінії згину). Якщо не вистачає тканини, пояс по довжині також може складатись із кількох частин. Але в такому разі необхідно слідкувати за тим, щоб шви пояса збігалися з бічними швами спідниці або розташовувалися під петельками для ременя.

Кінці пояса зазвичай заходять один на інший і застібаються на ґудзик з прорізною петлею або на металевий гачок з петлею.

Для пришивного пояса обов’язковою є прокладка з клейової бязі (мал.а), флізеліну (мал.б) або сучасного матеріалу — перфорованої поясної клейової стрічки (мал..в).

Розкроювати пояс бажано вздовж нитки основи, оскільки вона найменш піддається розтягуванню. Якщо пояс викроєний уздовж нитки піткання, то йому легше буде надати вигнутої форми з використанням прийомів ВТО (мал.).

При обробці пояса в спідницях з легких або тонких тканин внутрішній зріз найчастіше закривають.

Обробка верхнього зрізу спідниці із закритим зрізом

Завдання.

1.     Запишіть у зошит послідовність обробки такого пояса.

2.     Обробити верхній зріз спідниці.

Визначення довжини спідниці

Ширина підгину має бути однаковою вздовж усього нижнього зрізу спідниці. Для визначення лінії низу в кльошових та клинових спідницях використовують довгу лінійку, яку ставлять на підлогу, а потім через кожні 5-10 см крейдою або шпильками відмічають потрібну довжину виробу.

Обробка нижнього зрізу

Після уточнення довжини спідниці та розмічання лінії підгину від неї відкладають бажану ширину припуску на підгин. Для прямих спідниць такий припуск дорівнює 4 см, а для спідниць із заокругленим низом — 1-2 см. Якщо довжина припуску більша, то зайве відрізають. Після цього припуск на підгин відвертають на виворітний бік та приметують.

Нижній зріз спідниці можна обробити по-різному. Вибір способу залежить від моделі спідниці та особливостей тканини, з якої вона виготовлена. Вироби, виготовлені з тонких тканин та тканин з високою обсипальністю, обробляють швом упідгин із закритим зрізом (мал.а).

Щільні, товсті тканини обробляють швом упідгин з відкритим обметаним зрізом (мал.б).

Обробка нижнього зрізу спідниці швом упідгин із закритим зрізом

Шов упідгин з відкритим зрізом можна виконувати двома способами: на швейній машині та вручну потайними стібками.

Виконання  потайних стібків.

Завдання.

Обробити нижній зріз спідниці швом упідгин із закритим зрізом.

Остаточна обробка виробу

Якість готових виробів багато в чому залежить від якості виконання остаточної обробки, тому їй слід приділяти велику увагу.

Остаточна обробка спідниці полягає у виконанні таких видів робіт:

• виконання петлі на поясі (іноді петлі виконують після пришивання пояса);

• пришивання гачків, ґудзиків;

• чищення виробу;

• остаточна волого-теплова обробка.

До обробки петлі належить розмічання, обметування та прорізування петлі. На лівій частині пояса обробляють петлю за допомогою спеціальних машин або вручну нитками в колір основного матеріалу (мал.). Відстань від краю пояса до початку петлі не може бути меншою, ніж 1 см і часто, як і довжина петлі, дорівнює діаметру ґудзика.

На правій частині пояса пришивають ґудзик.

Місцеположення ґудзиків намічають через вічка петель шпилькою, крейдою або спеціальним олівцем (мал.).

Остаточна волого-теплова обробка виробу

Готовий виріб очищають від залишків ниток, які можуть бути як з лицьового так і з виворітного боків, підрізають кінці ниток, видаляють сліди крейдових ліній. Спідниці з вовни чистять ручною щіткою, а вироби із шовкових тканин — шматочками основного матеріалу.

Остаточну волого-теплову обробку готового виробу виконують електропаровою праскою на прасувальній дошці.

Вимоги до остаточної волого-теплової обробки спідниці:

1. Остаточну волого-теплову обробку спідниці виконують із виворітного боку виробу.

2. ВТО починають з дрібних деталей, поступово переходячи до великих: спочатку припрасовують пояс, потім полотнище спідниці у напрямку нитки основи, починаючи від лівого бічного шва.

3. Виконують припрасовування низу. Для цього спідницю вивертають на лицьовий бік, розміщують на столі нижнім краєм до працівника, а верхній край виробу відгортають убік.

4. З лицьового боку спідниці видаляють блискучі плями і смуги відпарюванням.

5. Виріб залишають у підвішеному стані до повного висихання.

Завдання.

Виконати остаточну обробку виробу.