***

 60 організацій написали відкритий лист до влади зі зверненням не згортати інтернати

Наразі система захисту дітей в Україні під загрозою повного руйнування, запевняють в організаціях.

60 міжнародних та українських організацій написали відкритий лист до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради України щодо проєкту розпорядження «Про внесення змін до національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017─2026 роки» із закликом не згортати реформу інтернатів.

Причиною цього стало звернення Уряду до офісу Уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби щодо затвердження вищеназваного проєкту розпорядження.

Лист документу #Кулеба прокоментував так: 

Для мене це означає бажання Уряду залишити все, як було раніше, замість того, щоб спрямувати зусилля на розвиток доступних освітніх, медичних і соціальних послуг, зміцнення і збереження сім’ї для дитини. Тобто, якщо в родині є проблеми з дитиною – вези її в інтернат!

Проєктом розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017─2026 роки» передбачається:

• виключити з Національної стратегії заклади спеціальної загальної середньої освіти, спеціалізованої освіти, ліцеїв із цілодобовим перебуванням дитини;

• відкласти припинення влаштування дітей до будинків дитини до 2026 року.

Таким проєктом розпорядження, організації надзвичайно стурбовані та певні, що його затвердження практично припинить реформу і знівелює зусилля широкого кола зацікавлених сторін, які розробляли та впроваджують Національну стратегію. Це призведе до загублення сотень тисяч доль дітей та їхніх сімей.

Тому організації у листі запропонували ще раз ознайомитися з незаперечними й доведеними твердженнями щодо шкоди інституціалізації для дітей в Україні, особливо дітей раннього віку, а також тих, які мають порушення розвитку й особливі освітні потреби, що є несумісним з дотриманням прав дітей, їхнього гармонійного розвитку, безпеки та добробуту:

1. Інституційний догляд особливо шкідливий для здоров’я і розвитку дітей від народження до трьох років.

2. Інтернати та цілодобове перебування в них, згідно з міжнародними стандартами, не відповідають найкращим інтересам дитини.

3. Усі заклади, де практикується цілодобове перебування дитини, є закладами інституційного догляду. Вони мають бути реформованими, незалежно від того, які послуги (освітні, соціальні, реабілітаційні тощо) вони надають.

4. Основними причинами потрапляння дітей у заклади інституційного догляду є соціальні. Але інтернатна система ніяк не розв'язує проблеми сімей, а лише погіршує ситуацію, адже діти в цих закладах не мають індивідуального піклування, доступу до якісної освіти та нормального розвитку.

Профанацією виявилася турбота держави про безпеку дітей і нібито захист від неблагополуччя вдома, шляхом влаштування їх в інтернатні заклади. Адже в березні 2020 року понад 40 тисяч дітей повернули з інтернатів до їхніх біологічних сімей без попереднього оцінювання спроможності цих сімей надавати належний догляд і виховання, – переконані в організаціях.

Представники організацій закликають:

• За жодних обставин не затверджувати розпорядження «Про внесення змін до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки».

• Забезпечити широке професійне обговорення стану виконання Національної стратегії станом на 01.01.2021 року.

• Вжити невідкладних заходів для припинення влаштування немовлят та дітей раннього віку до закладів інституційного догляду і виховання. Визначити це завдання першочерговим, з огляду на особливу шкоду інституцій для цієї вікової групи дітей.

• Переглянути механізми фінансування системи інституційного догляду, які лише на 9-15% спрямовані на потреби дітей, та переспрямувати кошти на створення ефективних систем підтримки сімей із дітьми на рівні ОТГ, насамперед на оплату праці фахівців із соціальної роботи та розвиток послуг.

• Виділити сферу захисту дітей в окремий напрямок державної політики: створити окремий орган центральної влади, забезпечити професійними кадрами структурні підрозділи в центрі й на місцях, розробити стандарти захисту дітей, здійснити розподіл відповідальності та повноважень між рівнями влади, гармонізувати законодавство зі стандартами ЄС.

• Забезпечити виконання Національної стратегії та плану заходів усіма відповідальними міністерствами. Необхідно забезпечити лідерство і координацію в цій реформі, передачу інтернатних закладів в управління національного органу із захисту дітей.

• Забезпечити доступ до якісних соціальних, медичних і освітніх послуг для всіх дітей, включно з тими, які мають особливі освітні потреби, у громадах, зокрема, через створення інклюзивних і спеціальних класів та підвезення до закладу освіти й у зворотному напрямку дітей, які проживають у віддалених населених пунктах.

• Створити експертну групу при Кабінеті Міністрів України з залученням представників неурядового сектору, міжнародних організацій для підтримки впровадження Національної стратегії, ґрунтуючись на успішному міжнародному та вітчизняному досвіді.

Наразі система захисту дітей в Україні під загрозою повного руйнування. На місцях вже почалися процеси скорочення фахівців, які мають необхідні знання та досвід роботи, а служби у справах дітей в територіальних громадах або ще не створені, або не мають відповідних компетенцій. Організації вважають, що зміни політичних еліт чи зміни урядів не повинні негативно впливати на забезпечення прав дитини та  виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.